Останній лист

Злата: 18.02.10 21:46

 » Останній лист  [ Завершено ]

Девушки, я впервые пробую себя в роли писателя. Очень хочу чтобы вы оценили меня.


Останній лист

Друзі… Ми з тобою з самого початку ними не були, але успішно грали ці ролі. Настільки успішно, що не помітили, коли вийшли за рамки дружби. Довгі розмови по телефону, зустрічі по вихідних, спільні погляди… Ми все це робили і навіть не підозрювали, що всі навколо вважають нас закоханими. Мені говорили, що ти – ідеал, а я тільки посміхалась і знову бігла на зустріч.
Коли я закохалась? Навіть не знаю. Не можу згадати жоден момент без тебе. Проте розуміння почуттів прийшло не відразу, а прийняття їх – набагато довше. Я ніколи не уявляла, що ми можемо зустрічатися. Я запевнила себе, що ти тільки друг і нічого більше. Наївна… тепер смішно з себе, а тоді…
Якби не моя подруга, ти б не дізнався про мої почуття. Саме вона стала твоїм вірним і надійним помічником. Саме вона видала мене тобі, ніби на блюдечку. Я розумію, їй хотілося як краще, щоб ми були щасливі. Я дуже вдячна за це. Ти молодець, вміло цим скористався і підловив в момент, коли я була найслабша. Браво!!! Справді, я була щаслива і сліпа. Ти в Львові, я в Києві, але ми завжди знаходили вільну хвилину, щоб поговорити і сказати три головних слова, від яких завмирало серце в грудях: «[size=18]Я тебе люблю»
Та в один момент все це розсипалось, немов дім, побудований з гральних карт. Тобі довелось поїхати на місяць. Ще й досі пам’ятаю наше прощання: літо, дощ, вітер, а мені тепло в твоїх обіймах. Твої губи цілують мої, довго, з насолодою, востаннє. І ось ти поїхав. Став рідше дзвонити, а в один день просто відшив. Не хотілося нікого бачити, просто скрутилась в клубок і тихесенько вила, коли не залишилося сил ридати. Більше я тобі не дзвонила. Та знову втрутилась подруга. Знаєш, що було найобразливіше? Те, що трубку замість тебе взяла інша. Тобі було наплювати, ти змінився… Я поїхала в Київ…
Зараз я щаслива. І знаєш чому? Тому що забула тебе, попрощалась. Ти – моє минуле, а я не маю звички оглядатися назад. Я зрозуміла, що є набагато кращі тебе. І коли я знву зустріну тебе, то з усмішкою привітаюсь і піду далі…
[/size]


  Профиль автора

  Показать сообщения только автора темы (Злата)

  Подписаться на автора

  Добавить тему в подборки

  Модераторы: Злата; yafor; Дата последней модерации: -

...

Светик: 18.02.10 21:51

Если честно, тяжеловато читать из-за украинского. Я, конечно, его понимаю, но нужно в голове чуть переводить.

...

julis: 18.02.10 21:56

А как по мне, украинский язык как раз придал мелодичности и душевности .

...

Dexo: 18.02.10 21:58

Каюсь, заплакала.

Очень хорошо написано, очень. Задело до глубины души.

Спасибо за "українську мову". От этого еще приятней.

Спасибо за произведение.

...

Бела: 18.02.10 23:10

Сонечко, я завжди хотіла, як краще! Не знала, що все вийде так... А я ж тебе так люблю!!! Вибач, що завдала тобі стільки зайвих болісних страждань. Напевно, досі я не розуміла, що ти пережила. Але я рада, що все пройшло і рана в твому серці вже загоюється. Будь мужньою!
Він того не вартий, не вартий твоїх сліз, твого щирого, відданого, ніжного кохання. Скоро знайдеться той, якому ти зможеш віддати серце. Але поки почекай трішки. Просто почекай...

...

Tusyanchik: 19.02.10 00:53

Злата, очень очень замечательно! Спосибо, за украинський язык!

...

Злата: 19.02.10 02:09

Девушки, я очень рада, что вам понравилось.

Tusyanchik, спасибо. Буду стараться продолжать.

Бела, я рада, що так вийшло. І вдячна тобі за це. Я не жалію ні про що, просто пройдений етап.

Dexo, я сама плакала, когда писала. Спасибо за такой комплимент. Для меня это самая высокая похвала, если мое произведение
тронуло тебя.

julis, ты права. Украинский язык придает мелодичности.

Светик, я постараюсь делать следующие произведения доступнее.

Я польщена вашими комментариями. Спасибо за ваше участие.

...

Vimonge: 19.02.10 07:36

Мати відвагу писати українською мовою - це надзвичайно і просто неймовірно! Мені сподбалось від самого початку і до кінця. На жаль сумного. Дійсно так буває в житті, але від цього зовсім не легше. Проте серце має звичку загоювати рани - зостаються лише болючі час від часу шрами. Невже це історія не вигадана, а справді з твого життя Злата? Якщо так, то я радію за тебе - радію, тому що ти змогла знайти в собі сили іти далі, не повертатися знов і знов у безодню жалю до себе і мабуть гіркіх сліз...

Молодець - так тримати!

...

Dexo: 19.02.10 11:37

Жду с нетерпением новые твои рвения.
Надеюсь, они будут счастливыми, и не из-за выдумки сюжета, а из-за того, что сама ты стала более счастливой.
Молодец!

...

yaniska: 21.02.10 10:46

Злата, мне очень понравилось!!!!! Порадовал украинский язык!!!! Спасибо за такой хороший рассказа!!!!!

...

OlgaKan: 21.02.10 13:06

Злата! Мне очень понравилось - такой нежный, певучий рассказ, хотя я и не знаю точного перевода некоторых слов, но думаю, что чисто интуитивно правильно поняла их смысл. После прочтения осталась грусть, но грусть светлая. Спасибо и нескончаемого вдохновения тебе!

...

Злата: 21.02.10 20:51

Девушки, я очень-очень рада, что вам понравилось.

Dexo, постараюсь и дальше продолжать и правда, потому что сама стала счастливой и свободной.

yaniska, ты тоже меня порадовала своей похвалой. Спасибо!

OlgaKan, СПАСИБО! Мне еще никто не делал таких комплиментов. Если у тебя возникли сложности, буду рада помочь.

...

Knyaghinia: 01.03.10 23:30

Прикольненько)))

...

Злата: 07.03.10 19:25

Спасибки, Оля!

...

evbagira: 22.08.14 12:38

Очень грустное письмо( Вроде бы, все хорошо, но грустно.
Спасибо!

...