Red Sonja писал(а):личное
можно будет их даже позаимствовать? Вы случайно не в научной области работаете?
Можна, звісно! Це ж відкриті джерела, відкрита інформація. А щодо наукової сфери - так, і, мені дуже хочеться вірити, що все ж таки "не випадково"))
У нас з Вами, наскільки я можу судити з Вашого посту, різниця у поглядах набагато менша, ніж між майданом і антимайданом))
Red Sonja писал(а):Ни один президент или премьер реально не занимался экономикой нашего государства. Ни один глава крупного предприятия в том числе. Все были заняты личным обогащением,
Навіть не збираюся заперечувати. Так само, і щодо багатьох інших питань. Так може, насправді прийшов час вийти у сферу державного управління діячам з іншою ідеологічною та державницькою парадигмами?
Я абсолютно впевнена, що з нинішнім екс-президентом майбутнього в України як в сильної держави просто не було би. Вся вертикаль влади буда зорієнтована лише на побудову копційних схем. Згадайте, скільки було публікацій (особливо у західних ЗМІ), у яких наші найвищі державні очільники фігурували як головні фігуранти чергових корупційних скандалів. Згадайте різноманітні рейтинги міжнародних організацій, в яких Україна стабільно посідала перші місця в як загальних даних по корупції, так і щодо конкретних питань - зокрема, корупції в бізнесі.
За останні 4 роки було розпродано - скільки об'єктів державної власності? Навіть ті, які апріорі не мають бути продані, оскільки мають перебувати у державній чи комунальній власності. Наприклад, Укртелеком, Київенерго та відповідно обленерго тощо.
"Рабство МВФ" нас чекало би точно таке саме, якщо не гірше. Тому що левова частка отриманих грошей куди йшла?
Чесних чергових виборів президента в Україні не було би. Довибори в Раду, які відбулися в грудні 2013 р., продемонстрували застосування досить агресивних і брудних політтехнологій. Фактично ці політтехнології були апробовані на цих довиборах, і потім цілком могли бути застосовані уже на виборах. Одні з них - економічне голосування. Як свідчать серйозні дослідження, навіть у порівняно ситому Києві економічне голосування складає до 30%. Вдумайтесь у цю цифру - 30%.
Ті, хто брав участь у виборчому процесі, прекрасно знають, яким чином і в яких точках відбуваються фальсифікації результатів голосування. І якщо, скажімо, у Києві чи крупних обласних центрах ще можливі відповідні реаліям дані у протоколах дільничих виборчих комісій з мокрою печаткою, то вся інша територія України - це зона суцільного ризику.
Red Sonja писал(а):Проблема в том, что не надо было сразу радоваться ПС и свободовцам и кричать свои нацистские лозунги по всем углам.
ПС - це досить складноструктурований сегмент майдану. Свою величезну роль в перемозі вони зіграли, це однозначно. Інформації про них не так і багато, особисто мені хотілося би дізнатися набагато більше - я маю на увазі серйозної достовірної інформації, а не вигадок/перекручень/домислів/даних у форматі ОБС тощо.
Що ж стосується так званих "нацистських лозунгів", то тут особисто я виокремлюю кілька складових. По-перше, давайте узгодимо позицію щодо терміну "нацист". Я ніякого нацизму в Києві на майдані не бачила. Може, у нас різне розуміння цього поняття? Аналогічним чином я не можу зрозуміти, яким чином з'явився, поширився і активно експлуатується термін "фашизм"/коричневая чума і т.д. Особисто я ніякого фашизму на вулицях Києва теж не бачила. Термін фашизм має певний набір характеристик, і діяльність тією ж "Свободи" у повній мірі ніяк під ці характеристики не підпадає. А коли Тягнибок починає кричати свої радикальні лозунги, особисто я зразу ставлю собі питання, ким і з яком метою було створено ВО "Свобода". Чи не з певною метою дискредитації національної ідеології? І зовсім не можна стверджувати, що ця платформа - переважаюча в Україні.
Зокрема, у прес-релізі "Рівень довіри та електоральні орієнтації: квітень 2013 року" (Центр "Соціальний моніторинг" та Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка) на питання "Скажіть, будь ласка, якби вибори до Верховної Ради України відбулись найближчої неділі, за кого б Ви проголосували?" отримано такі відповіді:
Свобода - серед усіх 8,2%; серед тих, хто голосуватиме - 10,8%; голосували на минулих виборах (ретроспективне запитання) - 10,4%; результати виборів 31 жовтня 2012 року (ЦВК) - 10,44%.
Ці ж дані по регіонах, %:
Захід - 21,9; Центр - 8,2; Північ - 8,8; Схід - 2,3; Південь - 2,0; АРК - 0; Київ - 12,7.
Якби вибори Президента України відбулися найближчої неділі, а в бюлетень були включені вказані кандидати, за кого з них Ви б проголосували?, %
Тянибок: Захід - 16,5; Центр - 7,8; Північ - 9,7; Схід - 1,8; Південь - 2,0; АРК - 1,0; Київ - 10,4.
Янукович: Захід - 6,2; Центр - 20,7; Північ - 12,8; Схід - 28,7; Південь - 32,5; АРК - 33,3; Київ - 12,0.
(Вказаний прес-реліз, с. 5)
Яна, яке може бути логічне пояснення такого низького рейтингу Януковича? Особливо, якщо згадати цифри, з якими він начебто переміг на президентських перегонах.
І де тут можна побачити тотальне поширення Україною коричневої чуми? І чи дають ці цифри якісь підстави для твердження про "победное шествие в Украине фашизма"?
Як на мене - це все маніпуляції поняттями, які мають усталений негативний імідж на пострадянському просторі, і нічого більше. Хоча я цілком припускаю, що на найближчих виборах ці цифри можуть бути дещо вищими.
Тепер кілька слів стосовно НАТО та ЧФ РФ. Не знаю, звідки Ви взяли, що Україна планує вступати в НАТО. Хіба була про це якась офіційна інформація? До того ж, вступ країни в цей альянс - це дуже тривалий і складний процес, механізм реалізації якого вимагає проведення серйозних заходів. Щодо ЧФ РФ пропоную ознайомитися з опублікованою
стенограмою подіумної дискусії , яку провів ще у квітні 2010 року Інститут світової політики. Розумніше за колишнього міністра оборони України - Костянтина Морозова, Євгена Марчука, Юрія Єханурова, а також колишнього головнокомандувача ЗСУ, начальника Генштабу Сергія Кириченко я не скажу))).
І Віра вже написала, що ЧФ РФ має чітко визначені місця дислокації. Ходити-бродити по всьому Криму він не має ну ніякого права, як би цього комусь не хотілось.
І ось знайшла ще одну - як на мене, досить серйозну статтю. З нею можна не погоджуватися, її можна відкидати/не сприймати всерйоз, вона дещо суб'єктивна, але глибоке раціональне зерно в ній є .
Еще пару шагов по крымской земле — и русские для украинцев станут совсем чужими.
Больно наблюдать за тем, как амбиции двух тщеславных политиков — уверовавшего в свою имперскую миссию Владимира Путина и цепляющегося за остатки власти Виктора Януковича — рушат взаимопонимание между двумя близкими мне народами. Больно не на политическом уровне — на физическом. Осталось сделать еще несколько шагов по продуваемой всеми ветрами крымской земле — и русские для украинцев станут оккупантами. Не Путин, не Медведев, не Шойгу — русские! Так же, как русские, а не Сталин были оккупантами Латвии или Эстонии. Также, как русские, а не Брежнев с Подгорным были оккупантами Чехословакии, информирует еizvestia.com.
Я еще помню тот мучительный стыд, который испытывал в 80-е-90-е, когда заговаривал в магазинах Таллинна или Праги на русском языке. Стыд от устремленного на меня взгляда. Немого укора человека, чей народ был вынужден отступить перед взбесившимися танками и хранить свою свободу в сердце. Возможно, мне, нерусскому, было труднее, чем тем русским, кто отождествлял себя с оккупацией и гордился ею. Но, вы конце концов, дело не в происхождении. Дело в совести.
Да, здесь будут все также говорить по-русски — но все меньше и меньше. И этот русский для украинских граждан не будет иметь ничего общего не только с Российским государством, но и с русской культурой, литературой, историей — как всегда бывает в странах, сопротивляющихся агрессии. Украинцы — к какому бы этносу они не принадлежали — будут по капле выдавливать из себя уже не раба, а эту вековую связь с оскорбившей и предавшей их Россией.
А потом Украина расцветет, залечит раны, забудет об отторгнутых территориях — и как это обычно бывает со счастливыми странами, к нам потянутся туристы из России — чтобы хоть пару дней пожить достойно, так, как не получается на родине. С ними будут приветливы, они будут удивляться, что с ними тут свободно говорят по-русски и недоумевать, откуда здесь памятники Пушкину и Булгакову.
Только они будут здесь уже чужими. Совсем чужими. Чужими навсегда.
Читать полностью на
http://news.eizvestia.com/news_politics/full/681-portnikov-eshhe-nemnogo-i-russkie-dlya-nas-stanut-okkupantami